top of page

Екологічні наслідки війни Росії проти України


Після широкомасштабного вторгнення російських військ на територію України нашу державу може роками переслідувати ще одна, менш очевидна, але не менш важка криза - екологічна. Від обстріляних хімічних заводів до вигорілих через обстріли лісів – наслідки відчують  не лише екосистеми України , а й її люди.

Збитки, завдані збройним конфліктом в Україні після незаконної анексії Криму Росією в 2014 році, довгий і, якщо не приділяти належної уваги, може тривати роками. Очевидно, що вплив війни на навколишнє середовище почався ще до початку широкомасштабного вторгнення. Нарощування збройних сил і підтримка їхньої готовності може споживати багато ресурсів. Військове спорядження та транспортні засоби потребують енергії, яка зазвичай надходить з нафти, а викиди CO2 у численних військових формувань є більшими, ніж у багатьох країнах світу разом узятих.



Дослідження Університету Брауна показало, що викиди парникових газів збройними силами США вищі, ніж у таких країнах, як Португалія, Данія та Швеція.

Після початку повномасштабного вторгнення небезпеки наростають, а шкода стає набагато очевиднішою.

Як відомо, українська екосистема має велике значення для Європи. Вона охоплює близько 35 відсотків біорізноманіття Європи. Тут мешкає понад 70 тисяч біологічних видів. 29 % території України складається із природної рослинності, а також окультуреної природної рослинності (наприклад, доглянуті пасовища та живоплоти). 16% території України складають ліси. По Україні протікають майже 63 тисяч річок.

На території нашої держави розташовані 11 % Карпатського гірського масиву, де проростають третина всіх видів рослин Європи. Дніпро є четвертою за довжиною річкою в Європі.

У Червоній книзі України документі, який відстежує сучасний стан рідкісної фауни та флори, а також видів, що зникають, в останньому виданні за 2021 рік зареєстровано 687 видів тварин та 857 видів рослин, які перебувають під загрозою зникнення.

Окрім знищення дикої природи через спричинені обстрілами лісові пожежі, у Чорному морі знайдено загиблими тисячі дельфінів, що може бути наслідком підвищеного шуму судноплавства та використання військово-морськими флотами потужних гідроакустичних систем. Дані про загибель дельфінів зібрав Національний природний парк Тузлинського лиману України.

 

Промисловий сектор України

Екологічні загрози, які виникли в Україні внаслідок російського широкомасштабного вторгнення, також посилюються через те, що руйнувань зазнає промисловість країни.

Важка промисловість є значною частиною економіки України, особливо на Сході України.

Найбільша атомна електростанція в Європі – Запорізька АЕС (місто Енергодар) захоплена російською армією.

Промисловий сектор України складає майже 29 % валового внутрішнього продукту країни.

Однією із загроз високого ризику є хвостосховища, де зберігаються рідкі промислові відходи. Всього в країні їх налічується 465, де зберігають понад 6 млрд тонн відходів. І 200 з них розташовані на сході України, регіоні, який найбільше постраждав від війни.

Дослідження 2019 року, проведене Організацією з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), показало, що потенційні загрози, пов’язані з пошкодженням цих об’єктів, включають ризики повеней, вибухів, а також хімічну, екологічну та пожежну небезпеку.

Тепер, через три роки після публікації цієї доповіді, російські військові вже атакували понад 40 промислових об’єктів.

Згідно з оцінкою голландської миротворчої організації PAX війни, Україна вже перебувала на межі екологічної катастрофи з початку війни на Донбасі у 2014 році. Цього вдалося уникнути шляхом створення ліній деескалації для запобігання бомбардування хімічних заводів і постійний моніторинг з боку ОБСЄ.

Однак з цього періоду багато промислових установок, які зберігають величезну кількість токсичних і радіоактивних відходів, перебувають у поганому стані через наслідки попередніх атак і відсутність технічного обслуговування.

На початку червня внаслідок обстрілу хімічного заводу потрапили в резервуари з азотною кислотою, внаслідок чого велика хмара рожевого диму накрила житлові квартали Сєвєродонецька.


Юридична складова

Чотири договори Женевських конвенцій, які повинні регулювати поведінку під час збройного конфлікту, прямо не згадують навколишнє середовище. Однак після війни у В'єтнамі в законі відбулися дві важливі зміни.

Перша забороняє насильницьке використання методів модифікації навколишнього середовища, які мають «широко поширені, довготривалі або серйозні наслідки».

Друга блокує «методи або засоби ведення війни, які мають на меті або, як очікується, завдадуть широкого, довгострокового та серйозного збитку природному середовищу».

Станом на травень 2022 року Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України зафіксувало 231 екологічний злочин, наймовірніше скоєний Росією.

Проблема полягає в тому, що навіть якщо дії під час війни завдають шкоди навколишньому середовищу, їх важко вважати порушенням положень, оскільки такі стандарти ведення воєнних дій.

Шкода здоров’ю

Затяжні наслідки, які відчуває населення, включають захворювання легенів та різні види раку через вдихання важких металів і канцерогенів, що містяться у вибухових речовинах, а також в уламках обстріляних будівель. Азбест, дуже токсична речовина, яка лише нещодавно була заборонена в Україні, є головною проблемою, коли йдеться про здоров’я людей.

Азбест, який все ще присутній у структурах будівель, що руйнуються внаслідок бомбардувань, може викликати ряд захворювань, починаючи від утрудненого дихання і закінчуючи раком легенів, шлунка, репродуктивних та інших органів.

Післявоєнні дії

Експерти з «Екодія: Центр екологічних ініціатив» кажуть, що після закінчення війни, окрім документування всієї екологічної шкоди (щоб змусити Росію заплатити за неї), важливо також включити відновлення та захист екосистем у план відновлення України, а також відбудову населених пунктів з акцентом на природні рішення для боротьби зі зміною клімату та адаптації до неї.

313 переглядів

Comments


bottom of page