Швидкий розвиток комп’ютерних та інформаційних технологій в останні десятиліття сприяє становленню глобального інформаційного суспільства. Різноманітні соціальні інститути, явища і процеси набувають нових форм, раніше не відомих та не досліджуваних. Це стосується в повній мірі і такого негативного соціального явища, як екстремізм. Масштаби поширення екстремістських ідей останнім часом вражають, адже спрощений доступ до інформаційних ресурсів, нові способи і засоби комунікації дозволяють екстремістам емоційно та інформативно впливати на мільйони людей, залучати їх до своїх акцій, пропагувати свої ідеї, заклики, принципи. Мобільний зв’язок, мульти- медіа, комп’ютерні технології перетворили міжособистісну комунікацію на масову, завдяки чому екстремісти отримали доступ до багатомільйонної аудиторії. Інтернет-ресурси стали не тільки альтернативними засобами масової інформації, але й завоювали чи не перше місце серед них, а більшість молоді взагалі розцінює соціальні мережі як єдине авторитетне правдиве джерело інформації. Відсутність обов’язкових вимог до верифікації (перевірки) кожної сторінки в соціальних мережах спрощує екстремістам задачу, допомагає їм поширювати свої ідеї інкогніто, під псевдонімами, що в подальшому унеможливлює притягнення їх до відповідальності. Відсутність системи державного контролю за глобальними інформаційними соціальними мережами призводить до того, що екстремістсько налаштовані особи не лише вільно обмінюються думками та ідеями, але й об’єднуються у групи, осередки, планують і реалізовують акції та залучають нових членів до організацій.
Таким чином, актуальність проблеми поширення екстремізму через соціальні мережі в сучасних умовах виявляється обґрунтованою і беззаперечною.
Екстремізм можна розглядати як усі види діяльності (погляди, установки, почуття, дії, стратегії), які відрізняються від загальноприйнятих. В загальному вигляді екстремізм може бути охарактеризований як прихильність до крайніх поглядів і таких же самих методів їх реалізації. У більшості випадків під екстремізмом розуміють погляди нетолерантного, нетерпимого характеру, які легітимізують застосування насильства по відношенню до прихильників інших поглядів, а також діяльність насильницького характеру.
У широкому науково-дослідному юридичному значенні під екстремізмом можна розуміти антисоціальне, свідоме, ідеологічно засноване на запереченні рівноправ’я людей за ознаками їх ідентичності або визнанні незаконності існуючого порядку владних відносин, незаконне насильство, заклики до нього або поширення відповідних ідей.
Міжнародні нормативно-правові акти визначають екстремізм як діяння, спрямоване на насильницьке захоплення влади або насильницьке утримування влади, а також як насильницьку зміну конституційного ладу держави, насильницькі посягання на суспільну безпеку, зокрема організація з цією метою незаконних збройних формувань або участь у них.
Інформаційно-комунікативне середовище як нова форма соціального простору виникло в результаті тотальної інформатизації і глобалізації XX століття. Сучасні тенденції розвитку цього середовища мають наслідком зміни в характері спрямованості різних соціальних процесів і явищ, зокрема, екстремістського руху, який вдало адаптується до новітніх умов та підсилює ефективність свого впливу на свідомість індивідуумів шляхом використання комп’ютерних технологій, зокрема, віртуальні соціальні мережі.
Під віртуальною соціальною мережею розуміють соціальну Інтернет-структуру, вузли якої складають організації або окремі люди, зв’язки позначають встановлені взаємодії (політичні, корпоративні, дружні, службові, сімейні, за інтересами тощо), основна мета якої - забезпечити соціальну взаємодію користувачів. На сьогодні соціальні мережі охоплюють близько чотирьох з половиною мільярда людей в усьому світі.
Контент основних Інтернет-ресурсів з поширення ідеології насильства (терористичної, екстремістської, націоналістичної та інших спрямувань) носить наступальний, агресивний характер, відрізняється міцною теоретичною базою, продуманим спектром методів керованого інформаційно-психологічного впливу на користувачів. Серед специфічних рис пропаганди екстремізму в соціальних мережах також виділяють: відсутність географічних і психологічних бар’єрів у спілкуванні, що обумовлюється анонімністю комунікації в мережі Інтернет; можливість самопрезентації і самовираження з урахуванням наявних у індивіда особливостей; добровільність членства і неформальна структура комунікації в режимі реального часу; можливість створювати власне коло спілкування, яке складається виключно з друзів і однодумців; можливість спілкування користувачів через публікацію і обмін контентом; підвищений рівень довіри користувачів до інформації, поширеної на їх особистих сторінках в мережі, що значно випереджає довіру до інформації, отриманої з традиційних джерел масової інформації; високий рівень інтерактивності, за якої швидкість обміну контентом і швидкість спілкування часто не поступаються спілкуванню поза мережею; можливість цілеспрямованого поширення матеріалів, реклами груп для певної категорії людей з метою максимального впливу на них (наприклад, ідеї релігійного екстремізму найефективніше впливають на молодіжну аудиторію користувачів соціальних мереж); можливість соціальних мереж виконувати не лише інформаційну функцію, але й функцію з організації і координації масових акцій, що мають на меті відкриту конфронтацію з законно обраною владою (це важливо для втілення ідей політичного екстремізму).
Інтернет-простір практично миттєво реагує на найменші зміни у житті країни, зокрема політичні. На сторінках соціальних віртуальних мереж активно обговорюються протестні рухи, виступи активістів, різноманітні екстремістські акції і реакція державних структуру на них. Ненависть до представників інших національностей, рас, віросповідань, політичних переконань є вкрай негативним соціальним явищем, складною проблемою, на існування якої не можна не звертати уваги, адже вона часто стає мотивом скоєння насильницьких злочинів проти особи, її життя, волі і здоров’я. А соціальні мережі Інтернету відіграють важливу роль в самоорганізації екстремізму. Вже в кількох країнах соціальні мережі дозволили екстремістам координувати свої акції, а в деяких навіть відбулося насильницьке повалення правлячих режимів. Це стало можливим завдяки тому, що соціальні мережі стали масовим і легко-доступним засобом комунікації, через які поширюються екстремістські матеріали, що, в свою чергу, формують нові і підживлюють вже існуючі агресивні установки по відношенню до представників етнічних, релігійних, національних груп.
Віртуальні соціальні мережі надають цілий спектр можливостей для трансляції екстремістської ідеології і маніпуляції свідомістю мільйонів людей по всій планеті, що підкріплюється можливістю анонімної комунікації і слабким контролем з боку держави. Саме тому надзвичайно важливим є вироблення комплексної стратегії протидії поширенню екстремістської ідеології у віртуальних соціальних мережах. Вочевидь, основні принципи протидії екстремістській діяльності в соціальних мережах полягатимуть у: визнанні, дотриманні і захисті прав і свобод людини і громадянина, дотриманні законності, гласності, пріоритетному забезпеченні безпеки країни, співпраці держави з громадськими і релігійними об’єднаннями, організаціями, громадянами у протидії екстремістській діяльності і в невідворотності покарання за практичну реалізацію екстремістської ідеології.
Для ефективної боротьби з екстремізмом у віртуальних соціальних мережах пропонується комплекс заходів, які базуються на консолідації зусиль влади і суспільства. Влада має стати менш консервативною, перенести частину свого впливу і спілкування з громадянами у віртуальне середовище.
Зростанню екстремізму зазвичай сприяють: соціально-економічні кризи, різке падіння життєвого рівня основної маси населення, тоталітарний політичний режим з придушенням владою опозиції, переслідуванням інакомислення. На жаль, екстремістські течії дуже часто виникають штучно, через певні політичні чи економічні інтереси, навіть в заможних суспільствах. Радикали-екстремісти, належним чином організовані та матеріально забезпечені, можуть розхитати будь-який державний лад. Вони стають гострою зброєю в руках тих, хто має певні далеко не ідеологічні цілі. Чи можливо протидіяти екстремізму в Інтернет-просторі, куди останнім часом перемістилася основна маса радикальних соціальних організацій? Вважаємо, що так, та для цього слід вчинити наступні кроки.
Перш за все, потрібно запровадити на законодавчому рівні державний контроль за контентом у соціальних мережах. Права людини, її життя і здоров’я, честь і гідність визнаються сучасною правовою державою найвищою соціальною цінністю. Тому з метою захисту прав людини від деструктивного впливу екстремістської ідеології, недопущення реалізації екстремістських ідей в реальному житті вкрай необхідним є існування механізму постійного моніторингу і оперативного блокування небезпечного контенту. Наприклад, введення спеціальних підрозділів по боротьбі з екстремізмом у віртуальному середовищі до структур Служби безпеки держави. Наповнювати такі підрозділи слід не лише висококваліфікованими оперативними співробітниками, але й спеціалістами в галузі інформаційних технологій.
Також доцільним є введення штрафів за поширення екстремістських матеріалів. Для цього потрібно ввести відповідні правові норми до законодавства про адміністративні правопорушення, встановити систему моніторингу, та притягати винних осіб до відповідальності, на кшталт накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху. Штрафи мають не лише поповнювати державний бюджет, але й сприяти вихованню толерантних установок у громадян. Підкреслимо, що запровадження цього методу потребує обов’язкової верифікації усіх сторінок і аккаунтів в соціальних мережах. Цю вимогу неодмінно слід закріпити на законодавчому рівні.
Слід запровадити і систему недержавного (громадського) контролю, а саме: ввести інститут модераторів соціальних мереж, для яких блокування екстремістського контенту в мережах буде професією та відповідальною роботою. Особа, яка виявила бажання стати модератором соціальних мереж, проходить спеціальне навчання у визначених державою навчальних закладах, складає іспити, отримує свідоцтво встановленого зразка, та потрапляє до Єдиного державного реєстру модераторів. Офіційні модератори отримують повноваження з моніторингу контенту соціальних мереж, виявленню і блокуванню екстремістських матеріалів, отримують винагороду за свою роботу з державного бюджету.
Обов’язковою умовою попередження екстремізму є міжнародна співпраця. Ми маємо на увазі обмін досвідом між відповідними державними органами різних країн, а також прийняття кількох сторонніх угод.
Радикальні течії не є явищем виключно однією країни. Вони поширюються через кордони, в основному завдяки Інтернету, який також не знає кордонів. Також необхідною є угода між Європейським союзом та Україною про співпрацю у сфері протидії міжнародному екстремізму.
Важливим заходом у боротьбі з екстремізмом у віртуальному середовищі є система патріотичного виховання молоді, спрямована на толерантне ставлення до представників інших культур, націй, релігійних конфесій. Ми переконані, що толерантне ставлення до оточуючих не є чимось неприродним, неприйнятним для людини, толерантні установки можуть цілком органічно й закономірно розвиватися в людині, зокрема, за допомогою не тільки певного кола адміністративно-правових способів і засобів, але й виховання, ідеологічного/культурного впливу на свідомість, просвіти населення.
Підсумовуючи викладене зазначимо, що під екстремістською діяльністю розуміється виготовлення і поширення екстремістських матеріалів через традиційні ЗМІ та через Інтернет-мережу, зокрема, віртуальні соціальні мережі; використання або демонстрація екстремістських матеріалів перед масовою аудиторією; публічні висловлювання або заклики екстремістського характеру; а також фінансування вказаних дій або інше сприяння їх організації. Діяльність екстремістських рухів спрямована на насильницьке повалення конституційного ладу, захват влади, розпалювання соціальної, расової, національної, етнічної, мовної та релігійної ворожнечі і ненависті, а також пов’язана з масовими заворушеннями, порушенням громадського порядку, хуліганськими діями і актами вандалізму. Ідеологія екстремізму нівелює базові принципи демократії, права громадян, заохочує застосування зброї до представників влади, закликає до рішучих воєнізованих дій проти легітимного правлячого режиму в державі. Екстремізм тісно і об’єктивно пов’язаний з політикою, він породжений нею, але водночас породжує її саму.
Головною особливістю поширення ідей екстремізму у віртуальному середовищі, зокрема, у соціальних Інтернет-мережах, є можливість швидко і оперативно контактувати з багатомільйонною аудиторією без значних фінансових затрат та спеціальних засобів, що дозволяє екстремістам не лише пропагувати свої ідеї, але й організовувати масові акції у реальному житті.
Ми дійшли висновку, що для ефективної протидії поширенню ідей екстремізму у віртуальному середовищі потрібна консолідація зусиль державних і недержавних структур, міжнародне співробітництво та запровадження комплексної системи боротьби з проявами екстремізму, яка включає в себе державний контроль, громадську модерацію, виховання населення в дусі толерантності і терпимості.
Comments