Сучасний медіа-тероризм

Сучасні акції терору розраховані на велику кількість свідків, охоплених

страхом та панікою. Тільки за умови поширення акту насильства на

якнайбільшу аудиторію, терористи мають можливість отримати

результативний засіб для здійснення необхідних політичних змін.

Масштабність терористичних акцій змушує людей перебільшувати

впливовість терористичних груп та їх значущість, а також позбавляє віри в

здатність національних урядів захистити своїх громадян від загрози

тероризму.

На сьогодні мас-медіа, будучи головним каналом передачі інформації,

стають важливим інструментом психологічної дії, потужним джерелом

впливу на громадську думку, генератором соціальних установок та настроїв.

Зв’язок терористів та ЗМІ називають «медіа-тероризм». Медіа-тероризм – це

вплив на свідомість людини завдяки розповсюдженню певної інформації

через ЗМІ, як правило, негативної. Така форма впливу використовується для

того, аби викликати у людей паніку, страх чи спровокувати їх на певні дії.

Коли людина знаходиться в такому психологічному стані

(«терористична свідомість») це дозволяє легко маніпулювати нею в

конкретних цілях – у кризових ситуаціях в суспільстві підвищується

схильність особи до навіювання, і відповідно, зростає рівень

маніпулятивного впливу на неї. З погляду терористів, висвітлення їхньої

діяльності в ЗМІ є значущим критерієм ефективності та успішності

терористичної операції. Іноді це навіть елемент насилля є другорядним

порівняно з необхідністю домінування повідомлень про нього в заголовках

газет і телевізійних репортажах. Адже без відповідного інформаційного

супроводу та впливу на цільову аудиторію, наслідки терактів, обмежені

певним колом безпосередніх жертв, відносно незначні. Такі можливості мас-

медіа, як: здатність доносити інформацію до величезної аудиторії за невеликі

проміжки часу, оперативність і масштабність у розповсюдженні будь-яких

новин і відомостей, ефективність у створенні необхідного суспільного

клімату, їхня дієвість як джерела психологічного впливу сприяють

використанню ЗМІ для досягнення мети інформаційно-психологічного

забезпечення. Для доступу до них, а також відповідно й до масової аудиторії,

терористам досить скоїти злочин, яскравий та драматичний за змістом.

З розвитком інформаційних технологій відбулося збільшення

можливостей міжнародного тероризму щодо посилення своєї пропаганди,

полегшення та активізація спілкування терористів між собою за допомогою

мобільних телефонів та електронної пошти, відкрилися нові можливості для

вербування прихильників у соціальних медіа. Інтернет став плацдармом

протерористичної ідеологічної боротьби, вираження ідей та поглядів

терористів, способом проведення обміну оперативною інформацією між

ними. Інтернет активно застосовується терористами для наступних цілей:

збір і поширення інформації; спілкування учасників терористичних

організацій, обмін досвідом; пропаганда ідей; вербування і навчання нових

рекрутів; збір коштів; планування операцій.

Значного розмаху набувають дії терористів у просторах соціальних

мереж, в яких можна зустріти відео терористів про бойові дії, виготовлення

бомб власноруч, розстріли та окремі терористичні акти. Одним із найбільш

активних користувачів соціальних мереж є угрупування «ДАІШ» (ISIS), які

здебільшого використовують Facebook та Twitter. Прикладами використання

терористичними угрупуваннями соціальних мереж є також відео угрупування

Аль-Шабаб запланованої атаки на торговий центр Вестгейту у Нейробі 2015

року, ролики угрупування Хамас на Близькому Сході на їх аналогові

YouTube – AqsaTube з 2008 року та ін. Причиною активного використання

соціальних мереж терористами є: 1) швидкість; 2) масовість поширення; 3)

популярність соціальних мереж; 4) зручний інтерфейс; 5) безкоштовність; 6)

можливість безпосередньо контактувати зі своєю аудиторією. Активність

терористів у сучасних медіа поширюється також на мобільний контент, який

дозволяє використовувати засоби радіотехнічної розвідки, радіоелектронної

боротьби, супутникові знімки Google Earth, GPS, перехоплювати мобільні

повідомлення, відстежувати людей тощо. Зазначимо, що не лише

терористичні угрупування Близького Сходу використовують соціальні

мережі та мобільний контент. Так, в ході розвитку воєнних подій на території

України терористичні угрупування Сходу в зоні ООС та Криму активно

використовують ці сфери. Терористичні організації розглядають ресурси

глобальних ЗМІ як інструмент нанесення збитку своїм противникам. Засоби

масової інформації, в такому випадку, посилюють панічні настрої,

поширюють страх і створюють несприятливий імідж і непривабливість

держави, які проявляються у зниженні рівня інвестицій у країну та

туристичного бізнесу.

Державі від мас-медіа потрібні розуміння, співпраця, помірність і

лояльність у її прагненні знизити небезпеку загрози міжнародного тероризму

в суспільстві, заарештувати і покарати винуватців терористичних актів.

Таким чином, особливостями контртерористичної діяльності держав та

світової спільноти є ряд вимог державних структур до ЗМІ: 1) розділяти

позицію держави в питаннях, що стосуються підстав та напрямів

антитерористичних заходів; 2) підтримувати дії держаних органів і служб та

державні рішення в умовах проведення секретних операцій; 3) не

перешкоджати поширенню офіційної інформації, необхідної для

забезпечення успіху контртерористичних дій, або, принаймні, подавати їх у

позитивному ключі (наприклад, пояснення того, чому держава схиляється до

ведення переговорів з тероризмом, а не однозначно приймає всі умови

терористів); 4) створювати привабливий імідж державних органів, служб та

відомств, в тому числі через поширення ексклюзивних інтерв’ю аналітичних

матеріалів тощо; 5) в ряді екстрених випадків у рамках співпраці

поширювати у своїх виданнях або програмах матеріали для нейтралізації

безпосередньої загрози тероризму; 6) уникати використання в репортажах

виразів і фраз, здатних підбурювати терористів і спричинити ескалацію

конфлікту.

На думку більшості експертів, реальним інструментом підвищення

рівня компетентності та відповідальності ЗМІ може стати розширення їх

контактів з правоохоронними органами. Форми таких контактів можуть бути

різними: ознайомлювальні курси для медійного сектора, що висвітлює

проблеми тероризму та екстремізму, спільні навчальні збори, конференції,

взаємні стажування журналістів і співробітників PR-структур органів

правопорядку. Добре розроблений план взаємодії правоохоронних структур з

медіа-спільнотою дозволить надавати допомогу оперативним службам у

використанні можливостей ЗМІ для встановлення відкритих контактів з

громадськістю з метою розшуку осіб, включених до терористичної

діяльності.

Отже, основною рисою медіа-терористичного маніпулювання

індивідуальною та масовою свідомістю виступає дезінформація як

формування та масове розповсюдження через різні сучасні канали масової

комунікації неправдивої, викривленої або тенденційно підібраної інформації

для впливу на оцінки, наміри та орієнтацію населення, політичних лідерів та

керівників. Відповідно, акцентуючи увагу на проблемі легалізації дій

терористів, зауважимо, що завдяки засобам масової інформації тероризм

перетворюється зі звичайного злочину на політичний конфлікт, що істотно

ускладнює пошук ефективних шляхів його розв’язання. Через проекцію

терористичної діяльності в політичну площину терористи отримують

можливість самостійно розміщувати акценти в порядку денному сучасної

світової політики. Таким чином, ЗМІ саме як «четверта влада» в суспільстві

набувають додаткової привабливості для терористів.

Симбіоз тероризму та ЗМІ створює додаткові ризики та ускладнює

роботу спеціальних антитерористичних підрозділів та служб. Відповідно,

співпраця державних інституцій зі ЗМІ, налагодження діалогу, вироблення

спільних планів дій, етичних настанов, що стосуються висвітлення подібної

проблематики в ЗМІ є необхідною умовою для ефективної протидії

тероризму та профілактики поширення у суспільстві деструктивних настроїв

та соціально небезпечних ідей.



287 перегляд