В сучасному світі тероризм є глобальним явищем та зачіпляє всі держави світу, без виключення. Головною загрозою тероризму зразка ХХІ сторіччя слід вважати загрозу застосування зброї масового ураження, наслідки якої можуть відбитися не лише на території окремої держави, а й на світі в цілому. Зазначене питання потребує тісного міжнародного співробітництва з метою вироблення дієвих заходів з протидії тероризму.
Враховуючи те, що кожна держава має свої відмінності від решти країн, співробітництво в сфері боротьби з міжнародним тероризмом стає ще більш актуальним та необхідним, адже ніхто не розуміється на проблемах та тенденціях всередині країни краще ніж представники цього регіону. Тому підтримання тісної співпраці в питаннях контртероризму між державами дає змогу протидіяти даному явищу більш ефективно.
Нажаль, останнім часом тероризм став трансграничним та отримав соціальну стійкість, в наслідок чого регулярні терористичні акти з великою кількістю жертв перестали бути екстраординарною подією.
На сьогоднішній день міжнародна співпраця в питаннях боротьби з тероризмом здійснюється по трьом основним напрямкам:
Загальний напрямок.
Співпраця проводиться під егідою Організації Об’єднаних Націй. На цьому рівні розроблені основні доктринальні документи та міжнародні акти які визначають основні напрямки взаємодії та співпраці між країнами.
Регіональний напрямок.
Взаємодія здійснюється на міждержавному рівні через такі об’єднання як: Ліга Арабських Держав, Організація Американських Держав, Європейській Союз, Шанхайська організація співробітництва, Африканській Союз та ін. Одним з головних завдань зазначеного напрямку є протидія тероризму, сепаратизму та екстремізму.
Двосторонній напрямок.
Напрямок діяльності між двома державами спрямований на обмін інформацією, надання взаємодопомоги та підтримання співпраці спеціальних служб держав з метою ефективної боротьби з тероризмом.
Основні проблеми міжнародного співробітництва
Головною проблемою в боротьбі з міжнародним тероризмом є те, що основні зусилля з контртероризму докладає обмежена кількість держав. Як правило, ті країни які не стикались з масованими терористичними атаками зазвичай ігнорують зазначену проблему. Також не бажання окремих країн приєднуватись до процесу дослідження тероризму, навчанням національних спеціальних служб та правоохоронних органів сучасним методам і формам боротьби з ним спричиняє непоправні наслідки. Більш того, спонукає міжнародні терористичні організації розширювати свою діяльність в державах де антитерористичний режим слабкий або помірний.
Основні недоліки в сфері боротьбі з міжнародним тероризмом:
неузгодженість нормативно-правової бази держав в питаннях боротьби з тероризмом;
захист національних інтересів держав переважає над міждержавними угодами в сфері боротьби з тероризмом;
низька якість підготовки кадрів що задіяні в розробці заходів з протидії тероризму;
низька якість та швидкість обміну даними між державами в сфері антитероризму;
дефіцит фінансових ресурсів в деяких країнах, для забезпечення належного рівня співробітництва в зазначеній сфері.
Шляхи вдосконалення діяльності держав в питаннях протидії міжнародному тероризму:
провести гармонізацію міждержавних угод в сфері боротьби з тероризмом;
спонсорувати держави (окремі установи) які мають бажання приймати участь в процесі боротьби з міжнародним тероризмом, але не мають достатнього фінансового ресурсу;
спрямувати зусилля на підготовку якісних та кваліфікованих кадрів в сфері антитерору в тому числі на міжнародному рівні;
створити (вдосконалити) систему обміну інформацією щодо боротьби з міжнародним тероризмом на державному рівні.
コメント