Загострення ситуації на білорусько-польському кордоні змусило Євросоюз шукати способи зупинення потоку мігрантів, що виник за участю Мінська. Що можуть зробити зараз ЄС та НАТО?
Новини про те, що тисячі мігрантів намагаються потрапити з території Білорусі до Польщі, стали головною темою, яку обговорюють політики та дипломати у Брюсселі. Хоча міграційна криза, в організації якої Захід звинувачує Олександра Лукашенка, почалася у червні, в Євросоюзі поки що не змогли знайти способу її врегулювання. Спробуємо розібратись, які інструменти має в своєму розпорядженні ЄС і чи може щось зробити НАТО.
Найочевиднішим інструментом у руках Євросоюзу є санкції. У вересні стало відомо, що ЄС готує п'ятий пакет таких заходів проти Мінська. Очікується, що він торкнеться осіб та компаній, відповідальних за переправку мігрантів із країн Близького Сходу, Африки та Азії до ЄС через територію Білорусі. Міністри закордонних справ країн Євросоюзу вже обговорили можливий новий пакет санкцій, який погодили 24 листопада 2021 року.
Хто саме опиниться у списку санкцій, поки невідомо. Очікується, що до нього внесуть турфірми, які організовують поїздки мігрантів до Білорусі. Але головним питанням є санкції проти авіакомпаній, які літають до Мінська. Найбільш активно обговорюються заходи проти "Белавіа". Жодна з країн ЄС не висловлювалася принципово проти цього, але суперечки велися про те, якими мають бути такі заходи.
Справа в тому, що дві третини комерційного флоту "Бєлавіа" - це літаки, взяті у лізинг у західних компаній, зокрема з Ірландії. Офіційний Дублін висловлювався на підтримку заборони лізингу для "Белавіа" в майбутньому, але розрив контрактів, що діють, називав складним питанням.
Санкції можуть не обмежитися лише "Бєлавіа". Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн вказала, що ЄС розгляне питання запровадження санкцій проти "авіаліній з третіх країн, які беруть участь у нелегальному перевезенні людей". У Білорусь літають й інші компанії, наприклад, сирійська ChamWings здійснює рейси з Дамаску.
У Євросоюзі для швидкого реагування на кризи, що виникають на його кордонах, діє агентство Frontex. Литва ще у червні попросила Frontex про допомогу, і в країні зараз задіяно кілька десятків співробітників агентства. Вони є й у Латвії. Однак Польща відмовляється просити допомоги у Frontex, заявляючи, що вона має достатньо сил і ресурсів для захисту своїх кордонів.
Це підтверджують цифри. Глава МВС Польщі Маріуш Каміньський очікує, що від 2000 до 4000 мігрантів намагатимуться найближчим часом перетнути кордон з боку Білорусі. Варшава вже розмістила на ній 15 тисяч солдатів на допомогу прикордонній службі. Польща має й інші резерви, адже тільки в її збройних силах служать близько 100 тисяч військових. У той самий час чисельність всього персоналу Frontex - трохи більше 1400 співробітників, з них понад 600 - прикордонники.
Ті, хто закликає Варшаву прийняти допомогу ЄС, насамперед стурбовані ситуацією з правами людини на білорусько-польському кордоні. Однак, керівництво як самого ЄС, так і його країн-членів переважно утримується від критики дій Варшави. Сама ж влада Польщі постійно наголошує, що захищає не лише свої кордони, а й увесь Євросоюз.Для цих тверджень є підстави, тому що ні для кого не секрет: кінцева мета мігрантів – потрапити не до Польщі чи Литви, а до країн Західної Європи, передусім до Німеччини. Окрім цього, Польща, Латвія та Литва споруджують стіни на кордоні з Білоруссю. І вони хотіли б, щоб ЄС приєднався до фінансування цих проектів.
Втім, ця думка дуже спірна. Фон дер Ляйєнраніше виключала надання грошей на таке будівництво. Однак голова Євроради Шарль Мішель заявив цього тижня, що дискусія щодо європейського фінансування "фізичної інфраструктури" на кордоні триває.
Білорусь не межує з жодною з країн походження мігрантів. Тому Брюссель намагається переконати держави, звідки мігранти прилітають до РБ, зупинити цей потік. Поки що єдиним великим успіхом було рішення Іраку призупинити авіасполучення з Мінськом до кінця цього року. Чергову спробу переконати інші країни наслідувати приклад Багдада зробить заступник голови Єврокомісії МаргарітісСхінас. До яких саме країн він поїде, доки не було оголошено.
При цьому в Єврокомісії повідомили, що зверталися з таким проханням до більш як десяти країн, зокрема Туреччини, Єгипту, ОАЕ, Грузії, Таджикистану, Камеруну, Пакистану. Крім того, у Брюсселі моніторять дії ще близько 20 країн. Серед них – Сирія, Іран, Індія, Венесуела, Нігерія, Азербайджан, Казахстан, а також Росія. За що саме стежать у Єврокомісії? За частотою рейсів, заповненням літаків, за тим, скільки вильотів організовують до Білорусі та скільки назад, пояснили в прес-службі.
Фон дер Ляйєн також заявила, що Єврокомісія працюватиме з ООН над тим, "як запобігти розкручування гуманітарної кризи та забезпечити можливість того, щоб мігранти могли бути благополучно повернуті до країн їхнього походження за підтримки їхньої національної влади". Втім, у ЄС великі складнощі з поверненням мігрантів у держави їхнього походження вже багато років, бо це можливо лише за згодою таких держав чи країн транзиту.
Чи може НАТО допомогти зупинити мігрантів?
10 листопада ситуацію на кордоні обговорила Північноатлантична рада. Чиновник НАТО заявив, що країни альянсу запевнили у їхній солідарності Варшаву та інші держави, які торкнулися міграційної кризи на кордонах з Білоруссю. "НАТО готово надати подальшу підтримку нашим державам-членам та підтримати безпеку в регіоні", - додав чиновник.
Що саме може зробити НАТО у нинішній ситуації? Ні про яке відправлення військ альянсу до Польщі не йдеться, адже в цій кризі немає військової складової. З іншого боку, у вересні НАТО відправила до Литви групу експертів з реагування на гібридні загрози – про це попросив сам Вільнюс.
Про що зараз Варшава просить НАТО, то це про політико-дипломатичну підтримку. А саме щоб альянс використовував свої зв'язки з країнами-партнерами, зокрема на Близькому Сході, і переконав їх зупинити польоти до Білорусі.
Opmerkingen