На сьогодні в світі активно ведеться дискусія про необхідність реінтеграції та реабілітації іноземців що приймали участь в бойових діях на території Сирії та Іраку. Не секрет що єдиного бачення вирішення зазначеної проблеми досі не існує.
Команда Центру міжнародних відносин “Мир і безпека” вже звертала увагу на дану проблему в своїй статті (https://www.cir-ps.com/post/проблеми-повернення-іноземців-після-участі-в-бойових-діях-в-сар-до-власних-країн). Втім вважаємо за доцільне розглянути дії Казахстану з зазначеного питання оскільки вони носять зважений та комплексний характер.
Як відомо, міністерство закордонних справ та комітет безпеки Казахстану проводив операцію “Жусан” по поверненню власних громадян з території САР, за підсумками якої на територію республіки було повернуто 595 громадян, включаючи 33 чоловіка, 156 жінок і 406 дітей (з них 32 сироти). Всі вони раніше перебували в лавах ДАІШ і потрапили в полон на території Сирії.
Варто зазначити, що суспільство Казахстану не дуже підтримувало ідею повернення «терористів» до дому. Однак, завдяки злагодженим діям залучених державних органів, широкої інформаційної кампанії, владі вдалося донести до більшої частини громадян основний посил про цінності життя кожної дитини, незалежно від проступків його батьків, про складнощі життєвого шляху жінок, часто мимоволі залучених до збройного конфлікту.
Також влада спромоглася провести розслідування, щодо участі своїх громадян в лавах терористичної організації і як наслідок за причетність до тероризму 45 осіб (33 чоловіки та 12 жінок) були заарештовані, а стосовно ще 4 жінок було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про не виїзд.
По завершенню адаптаційного періоду жінки з дітьми були направлені до минулих місць проживання. Подальша реабілітація проводиться за участю неурядових організацій, а також за сприянням місцевих органів виконавчої влади. У всіх регіонах Казахстану були відкриті Центри реабілітації (всього 17 Центрів) які діють за принципом реалізації державного замовлення неурядовим сектором.
Перш за все влада республіки розглядає повернутих жінок і дітей в якості жертв тероризму. Такий підхід дозволяє підійти максимально збалансовано до проблеми та уникнути демонізації або героїзації зазначеної категорії осіб. Як приклад можна навести, що всі діти, народжені в зонах бойових дій документуються свідоцтвом із зазначенням місця народження - Казахстан.
Хоча існують і проблемні питання з видачою документів, наприклад не отримання свідоцтва про смерть чоловіків їхніми жінками не дає повною мірою реалізувати їм свої права як матерям-одиначкам.
По-друге, влада вживає рішучих заходів щодо недопущення поширення ідеології тероризму та перешкоджає вербуванню нових прихильників. Також в процес соціалізації повернутих осіб активно включені близькі та далеких родичі, що має значний вплив, з урахуванням специфіки мусульманської ментальності.
Одним з аспектів повернення є первинний медичний огляд в Сирії та Іраку, під час якого діти проходять медико-санітарний контроль. По поверненню в Казахстан громадяни потрапляють в так звані спеціалізовані, адаптаційні та реабілітаційні центри. З ними працюють психологи, педагоги, медичні працівники протягом місяця, після чого вони роз'їжджаються по регіонах свого походження, як правило в сім'ї родичів. При цьому матері і їхні діти не розлучаються ні на якому з етапів програми.
Повернуті діти-сироти в більшості випадків всиновлюють найближчими родичами - бабусями, тітками. Але є і ті, хто знаходить нову сім'ю, причому братів і сестер не розлучають. Є й ті, кого сім'ї відмовляються прийняти. У цих випадках місцева влада надає допомогу в працевлаштуванні, визначенні місця проживання, прикріплення до медзакладів, освітніх установ.
В результаті проведеної роботи 33 жінки перейшли на іслам помірного толку або на світський спосіб життя. Робота з іншими триває. Сама програма адаптації та реабілітації реалізується на грантовій основі за участю наступних неурядових організацій: громадський фонд «Інформаційно-пропагандистський і реабілітаційний центр «Акніет» (використовує команду теологів і релігієзнавців з досвідом роботи з засудженими терористами і релігійними екстремістами, відповідає за дерадікалізацію жінок, які прибули з зони бойових дій; громадський фонд «Право» спеціалізується на комплексній соціальній допомозі жінкам і роботі з проблемними дітьми (побутові, медичні, психологічні, трудові, культурні, економічні, правові послуги, в тому числі працевлаштування, організація дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей).
Додатково до участі в програмі адаптації та реабілітації підключені місцеві виконавчі органи, які допомагають створювати умови для цієї роботи, в тому числі по підбору відповідних приміщень, залучення необхідних фахівців, допомоги з працевлаштуванням і т.д.
Проблема повернення іноземних громадян із зон бойових дій, не тільки в Сирії та Іраку, а й інших держав, наприклад, в Африці, за останні роки набула глобального характеру. У зв'язку з цим світове співтовариство виробило комплексні заходи реагування на нові загрози і виклики. Значний внесок у цей процес вносять такі міжнародні організації, як Міжнародний комітет Червоного хреста і Червоного півмісяця.
Comments